Моя історія. Інтерв'ю з журналісткою Української Правди Марією Булейко

У профтесі — на все життя

Лариса Кацалап мріяла стати вчителькою лише в першому класі. Після закінчення 9 класів поїхала навчатися в Київський електромеханічний технікум залізничного транспорту за фахом "Електрозв’язок на залізничному транспорті".

На 4 курсі дівчина прийшла на навчальну практику  в заклад, у якому зараз працює. Після цього директор закладу запропонував їй викладати інформатику.

"Колишній директор тоді сказав слова, які запам’яталися назавжди: "У профтехосвіті залишаються або на тиждень, або на все життя". І, певно, моя історія — друга, адже в цьому закладі я вже працюю 27 років", — каже педагогиня.

Вона навчає дітей працювати з електронними таблицями, базами даних. Студенти вивчають мультимедіа, веброзробку, роботу із сайтами, а далі обирають модулі за фахом.

Про предмет, проєкти, конкурси та їхню важливість

"На своєму першому уроці я кажу дітям: "Якщо ви хочете бути успішними, навчіть комп’ютер працювати вам на користь. Уявіть, що хочете влаштувати бізнес і виникає потреба створити рекламу — якщо маєте загальні вміння, можна зняти відео, зробити вебсторінку, видрукувати візитку, буклет чи флаєр.

Тоді як трактористи мають розумітися на сучасній комп’ютеризованій техніці, кухарі — вміти шукати рецептури, працювати з рекламою, технікою із програмним забезпеченням. Кравці — ознайомитися з програмами, з допомогою яких можна моделювати одяг. Усе це — про користь інформаційних технологій", — каже Лариса.

У закладі приділяють увагу розвитку учнів не тільки на заняттях, а й у позаурочний час. Наприклад, Лариса разом з учнями організувала проєкт "Інформатика в моїй професії". Це був загальноучилищний захід, на якому учні презентували, як інформатика може допомогти трактористам, кравцям, пекарям, електромонтерам.

Також був проєкт "Безпечний інтернет", у межах якого досліджували теми про кібербулінг, мобінг, фішинг, секстинг. Так діти вчаться аналізувати інформацію, відрізняти фейк від правди.

А ще знімали відеоінтерв’ю "Мій партнер — комп’ютер", де учні розповіли про використання гаджетів для самоосвіти. А під час "Поезії в навушниках" записували аудіовірші й накласти музику з теми "Аудіовізуальна обробка інформації". Так, створили невеличку збірку, яка допомагає вивчити той чи інший вірш.

Учні Лариси неодноразово брали участь у конкурсах і олімпіадах з інформатики. У 2018 і 2020 роках вони перемогли на обласних олімпіадах.

"А ще у 2020 році на професії "кухар" навчалася така собі Діана. Коли в нас була комп’ютерна графіка, я звернула увагу, що в дитини є талант. Тоді запропонувала їй узяти участь у міжнародному конкурсі з вебдизайну та комп’ютерної графіки. Вона надіслала свої малюнки та здобула друге місце в номінації "Краща 2D растрова графіка". Завдання педагога — вміти помічати таких дітей", — розповідає Лариса.

Лариса має також власні досягнення, як-от розробка електронного підручника про бази даних, який виборов перше місце, найкращий блог серед профтехосвітян Київщини, створення сайту для школи, впровадження змішаної форми навчання адміністрування платформи HUMAN школа.

Про урізноманітнення

"Урок буде цікавим, якщо має інтерактивні завдання. Наші студенти до цього звикли. У нас є сучасне обладнання, дошка, а в кожного учня — смартфон. Для перевірки знань я, наприклад, часто використовую інтерактивну програму Kahoot. Це така віртуальна гра з тестами".

Також Лариса використовує сервіс Learning Apps, на якому можна створювати кросворди, інтерактивні вправи, пазли, кросворди, й віртуальну дошку Padlet.

Нещодавно викладачка проводила інтелектуальну гру "Де логіка?", у якій змагалися команди дівчат і хлопців, відповідаючи на запитання. У закладі також функціонує "Клуб веселих і кмітливих", "Що? Де? Коли?". За словами Лариси, усе це "оживляє" заняття, робить їх динамічними та цікавими.

"Я люблю впроваджувати квести з використанням QR-кодів. Якось я перевела запитання у QR-коди, розвішала папірці в таємних місцях закладу і запропонувала учням впродовж дня шукати запитання й відповідати на них заради високої оцінки. Завжди є охочі. Це ж і цікаво, і повчально, і користь є", — розповідає викладачка.

Лариса постійно шукає можливості, у чому можна взяти участь і залучити учнів. Каже, у цьому допомагають соцмережі.

"Учні як ніхто вміють користуватися сучасними технологіями. Тож я намагаюся знайти новіші та зручніші аналоги програм. Як, наприклад, колись можна було створювати й редагувати зображення в Publisher, то тепер є Canva, яка краще адаптована до смартфона".

Лариса каже, що сучасний педагог профтехосвіти має любити свою справу, бути фахівцем, наставником, вміти простою мовою пояснювати складні речі.

"До нас часто приходять діти, яких недооцінила школа. Але в нас вони проявляють себе інакше. Адже їм цікавіше вивчати саме спеціальні предмети. Профтехосвіта може розкрити людину, якщо вона свідомо обирає свій фах і хоче бути майстерною", — завершує Лариса Кацалап 

 

Марія Марковська (Булейко), спеціально для "УП.Життя"